Телефон: +380667721002
: м. Київ, вулиця Пушкінська, 7
: м. Київ, вулиця Срібнокільська, 1А
: м. Київ, вул. Русанівська набережна, 4
Кошик порожній
У кошику товарів: 0
Головна > Конкурс "Давай, Пиши!" > Казка про казку. Автор - Дмитро Істоцький

Казка про казку. Автор - Дмитро Істоцький

25 квітня 2020 р. 14:25
   Ця казка стала продовженням тієї, яку ви всі знаєте. Насправді, Колобок переміг Лисицю, але народ про це не розповів.
   Так ось. Жили – були дід та баба. Та Колобок. Жили вони спокійно, поки  по телевізору не показали президента, який оголосив, що за світло, газ та воду потрібно буде сплачувати. В казкові хатинки будуть щомісяця надходити рахунки від Баби Яги.
   Та ось в хатку діда з бабою надійшла перша квитанція. Старі дуже здивувались величезним цифрам. Спочатку вони подумали, що стоїть сума за увесь рік, але не так сталося як гадалося! Це був рахунок за світло.
   Почув Колобок, як дід з бабою сперечаються про продаж хати та й прийшла Колобку ідея в його кругле тіло!
   - Чи не допомогти мені моїм старим та й усій Україні разом з тим?!
   Покотився Колобок по доріжці, а назустріч йому Зайчик - електрик біжить. Ви, напевно, спитаєте, чому Зайчик - електрик? Справа в тому, що після минулої казки всі її герої подорослішали та порозумнішали, стали добрими (ну, майже всі), одружилися  та знайшли роботу. Розповів Колобок про свою біду Зайчику, а той відповів, що чув про тарифи Баби Яги й давно вже працює над енергозбережувальними лампами, які називає ЗОРМ, щоб ніхто не здогадався. Ці лампи дають стільки ж світла, але поглинають набагато менше енергії.
   Сподобалась Колобку ідея Зайкіна. За мішок моркви Зайка поставив бабі з дідом енергозбережувальні лампи. Закрутив Зайка диво-лампи. Пройшов місяць. Прийшов рахунок. Знов здивувались дід та баба: рахунок зменшився, але все одно залишався непомірним.
   Покатився Колобок знов за допомогою. Котиться Колобок, а назустріч йому Вовк – винахідник. Й нехай його вироби нікуди не могли згодитись, ані в господарство, ані в роботу, але коли Вовк почув новину від президента, він знайшов диво-камені, які на сонці виробляли енергію. Над проєктом Вовк працював вже місяць, й тут зустрів Колобка. Вони з ним бачились в минулій казці, якщо пам’ятаєте. За винахід Вовк попросив три кілограми вовчих ягід, адже давно вже став вегетаріанцем.
   Встановив Вовк диво-камені, які називав сонячними панелями.
   Стали дід з бабою незалежними від загального лісової електрики. Й раділи в сонячні дні. А ось коли сонце ховалося за хмарами, проблем у старих було багато. Колобок намагався навіть багаття розпалити біля цих панелей та це не допомогло, а пожежник Видра и поліцейській Олень виписали штраф.
   Пішов Колобок знов допомоги шукати. Й зустрів Ведмедя – будівельника. Ведмідь теж поділився своїми роботами. Виявляється, якщо зробити подвійну стіну, то можна зберегти в будинку тепло. Михайлик за дві діжки меду погодився утеплити хатинку Колобкових старих. А разом з тим поставив якусь дивну річ, яка постійно крутилася. Ведмідь називав її вітряком. Які ж були щасливі баба з дідом, коли дотямили, що електрика в них є навіть в похмурий день. Виявилося, що той вітряк виробляє енергію теж.
   Завдяки економії дід та баба розбагатіли й послали Колобка купити хліба. Катиться Колобок, а назустріч йому Лисиця – подруга Баби Яги. Лисиця у Колобка питає:
   - Звідки в тебе гроші?
   Колобок їй відповідає:
   - Мої дід та баба дуже економлять на електриці, й грошей в них вистачає.
   - Не може цього бути! Крадеш гроші! Я покличу поліцейського Оленя, й він тебе посадить в пічку!

   Запропонував Колобок показати Лисиці диво–дім. Лисиця хоча й хитра була, але дуже хотіла подивитися будинок. А потім засмажити Колобка.
   На відміну від минулої казки, де Лисиця смачно поїла, в цій казці перемогло енергозбереження. Баба Яга лишилася подруги, а дідова баба тепер куталася в теплу лисячу шубу. А Колобок жив довго та щасливо до нової казки.