Вечори, сповнені тиші та затишку, найкращі для занурення у світ коротких, але виразних художніх книг. Тоненькі твори стають компанією для довгих годин відпочинку, коли ви шукаєте щось, що захопить у свої обійми та не відпустить до останньої сторінки. Вони подарують вам можливість перенестися у інші світи та пережити пригоди за один вечір, не залишаючи зручного крісла чи ліжка. Завдяки своїй компактності та вмінню концентрувати сутісні ідеї, тоненькі книги здатні захопити вашу увагу і залишити незабутні враження, навіть за короткий проміжок часу. Тож нехай вечір стане вашим супутником у світі коротких художніх книг, що зачаровують і вразять своєю магією і простотою.
Переглянути й обрати щось зі списку коротких книг можна за посиланням.
Ідентичність
Трапляється, що якоїсь миті ми можемо не впізнати коханої людини, відчути, що її індивідуальність наче стирається. Як із цим жити і як цьому зарадити? Намагаючись не втратити власної ідентичності й водночас зберегти почуття і стосунки, головні герої твору — Шанталь і Жан-Марк — чимраз дужче заплутуються і вчиняють помилку за помилкою. Схоже, колапс уже не відвернути...
З неймовірною майстерністю, переплітаючи реальне й ірреальне, дійсність із підступними фантазіями, у властивому для себе іронічному стилі культовий письменник Мілан Кундера звертається до теми любові, страху старіння і смерті, самотності й індивідуальності, запрошуючи читачів у захопливу мандрівку лабіринтами тексту.
У скляному лісі
Чи рівну оплату праці мають зубні феї? Що відчуває шістнадцятирічна дівчина, яку віддають в жертву дракону? Чому жительки Гарпійська мають крила, але не літають? Де плавають космічні кити? І чи правдива легенда про невидимих жінок, які буквально тримають землю, якою ходять майбутні покоління?
«У скляному лісі» — збірка з 13 фантастичних оповідань про жіночий досвід, що віддзеркалюють нашу реальність. Оповідання Марини об’єднані присутністю скла як метафори жіночого досвіду й гендерних упереджень, пов’язаних із ним. Скло може бути несподівано міцним, як і вкорінені стереотипи, а також болючим, адже може глибоко порізати. А ще скло прозоре — так само, як жіночий досвід, який досі часто залишається непоміченим. Але буває воно і крихким і делікатним, як сама жіночність.
Сніданок у Тіффані
Неймовірно атмосферна та сповнена щемкої ностальгії, повість «Сніданок у Тіффані» – це маленька книжка про велику мрію та вічні пошуки людиною того місця у світі, яке вона цілком могла б назвати своїм. Але коли темною стіною нависло минуле, від якого з усіх сил намагаєшся утекти, як відрізнити цей пошук від розпачливої втечі з заплющеними очами? Життя Голлі Ґолайтлі, привабливої та вишуканої молодої дівчини, на перший погляд може видатися справжнім втіленням мрії. З вікон її квартири на Мангеттені щоночі лунає гучна весела музика і рікою ллється шампанське. Мільйонери, голлівудські бонзи та гангстери вважають за честь бути її гістьми. Де б вона не з’являлася, вона миттєво спричиняє справжню сенсацію. Здається, весь Нью-Йорк лежить біля її ніг… Але за блискучим фасадом успіху криється розгублена та налякана людська істота, яка наосліп женеться за фантомами щастя, сама до кінця не вірячи у них, аби лише уникнути необхідності зупинитись та озирнутись назад...
Кіра. Дорога додому
Дванадцять країн, двадцять пять міст і понад тринадцять тисяч кілометрів подолала Кіра з мамою, перш ніж дістатися в Київ. Жодна жінка не планує такий обхідний шлях на дев'ятому місяці вагітності, але повномасштабне вторгнення перекроїло геть усе.
Це спогади журналістки і підприємиці Олесі про складну дорогу, коли страх і невизначеність перетворилися на сміливість і рішучість. Про підтримку друзів, готових прийняти в будь-який момент, і незнайомців, що відчиняли двері в безвихідних ситуаціях. Про хитрощі й ризики, на які довелося піти, щоб перелетіти Атлантику. Про історії з рідного Донецька і допомогу батькам в окупації. І про можливість будувати життя далеко від війни, але сильне бажання повернутися додому.
Ця книжка розповідає про шлях вагітної жінки спочатку подалі від війни, а потім додому, у країну в борні, проте таку рідну. Про те, як війна відібрала можливість розділити з рідними людьми радість народження дитини.
Крізь темряву пливу
Випадкова зустріч Людвіка і Януша біля річки у літньому сільськогосподарському таборі переростає в пристрасний роман. Опинившись у прекрасному природному світі, віддаленому від суспільства та упереджень, Людвік і Януш закохуються. Але в суспільстві, що жорстоко поділене на репресивно комуністичну та католицьку ідеології пристрасть, яку вони поділяють, абсолютно немислима.
Літо кохання завершується. Януш швидко підіймається в партійних лавах і отримує посаду в міністерстві. Людвіка тягне до імпульсивних актів протесту, він не може ігнорувати економічну нерівність навколо. Таємне кохання і особисті політичні розбіжності знищують їх, оскільки обидва чоловіки борються за виживання в умовах режиму, що перебуває на межі колапсу.
Тільки не гавкай
Різні тварини — лісова лань, акваріумні рибки, приблудні собаки, домашні коти, страуси й кури... Різні люди — старий емігрант, колишній військовий, дівчина з Чернігова, чоловік із Києва, молода мама з Харкова,американський журналіст... Одного ранку цих тварин і людей об’єднала спільна війна — несподівано-сподівана, безжальна, руйнівна.
Але ця книжка не про неї, а про зв’язок поколінь, карколомні втечі, неможливі порятунки, доленосні зустрічі. Про людей, які бігли в невідомість, але не залишили тих, хто потребував допомоги. Про круговерть життя,де є місце для давнього й нового, смутку й любові. Про віру в перемогу і про незламність українців, які не здаються — хай би де були й жили.
Пристрасть
У цій захопливій, вишуканій книжці Європа часів наполеонівських війн стає місцем дії зворушливого любовного роману. Анрі — наївний французький солдат, який працює на кухні Бонапарта й обожнює цього завойовника, доки його зголодніла й недужна армія починає розпадатися. Втративши ілюзії, прагнучи дезертирувати з безлюдних позицій у сувору російську зиму, юний Анрі зустрічає Віланель, загадкову венеціанку, й закохується в неї. Пристрасть штовхає Анрі на безрозсудні пошуки пригод, де він втрачає свої вірування і переконання й опиняється в емоційному лабіринті, з якого йому, можливо, не вдасться вибратися.
Сюжет роману розчиняється в дивовижній суміші міфу, факту й модернізму, а неповторний, заворожливий голос Джанет Вінтерсон сполучає реальність із фантазією, мрією та уявою, створюючи гіпнотичну і приголомшливу оповідь.
НепрОсті
Альтернативна міфологія Карпат першої половини ХХ ст., розказана через історію "непрОстих" (так гуцули називали "земляних богів" - людей з паранормальними здібностями) письменником-мольфаром і намальована не менш магічною художницею Юлією Табенською, зачарує вас довіку у Карпатський край. Тому не "шукайте червону руту вечорами", а просто читайте "НепрОстих".
Молоко і мед
Ліричний збірник Рупі Каур — це відверта, хоробра й чуттєва поезія, яка захоплює з перших сторінок. Кожен може знайти в цих коротких, емоційно сконцентрованих й пронизливих історіях щось із власного життя.
Хто завгодно, тільки не я
У цій збірці оповідань Галина Крук воєдино сплетені ніжні, інтимні, а часом і моторошні переживання. Герої книжки десь бродять поміж нас, однак лиш на цих сторінках ми зможемо прочитати їхні думки. Тут і карантинні хроніки зі справжніми тривогами і розрадами, які довелося пережити кожному з нас. І відчуття втрати, коли замість людини залишається лише стара фотокартка. І телефонні розмови, які все ніяк не можуть відбутися, бо абоненти один для одного недоступні…
Спокусливі, емоційні, близькі — історії в «Хто завгодно, тільки не я» зіткані з почуттів. І, попри назву, вони про нас. Саме про нас.
Море Cпокою
2020 рік, Мірелла намагається з’ясувати причину зникнення своєї подруги та шукає зустрічі з чоловіком, якого прагне вбити. 2203 рік, Луїза зі своєї місячної колонії вирушає на переповнену людьми Землю, де проходить останній книжковий тур. 2401 рік, науковці висувають гіпотезу про те, що дійсність — це лише імітація. Відтак Ґаспері-Жак Робертс із журналу «Непередбачене» береться досліджувати часові аномалії. Особисті історії з різних епох поступово нашаровуються. Бо все й усі пов’язані. Подорожі в часі, паралельні світи, аномалії, пандемії, війни, спроби порушників хронології всесвіту її зберегти — на вас чекає фантастична мандрівка лабіринтом, у якому хочеться заблукати...
Приходь без дзвінка
Одного разу Яна сідає у потяг «Рахів — Київ» і знайомиться з дідусем. І, попри зупинки у маленьких селищах, гамір нових пасажирів плацкарту й фізичну втому, дівчина все уважніше слухає Василя Васильовича. Його історія, неначе намистини, нанизується на нитку спогадів її власного життя.
Чи зустрінуться вони знову? Чому гірські маршрути, пейзажі й нічний ліс — незамінні ліки проти власних травм? Напевно, ці відчуття знайомі кожному — такі особисті й невимовлені… Але що станеться, якщо про них заговорити вголос?
Десь серед темного лісу на останніх відсотках заряду телефону, що слугує ліхтариком, дівчина йде вперед, попри виснаження й біль у ногах, цитуючи Ліну Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі». Бо вона вірить у світло і не втомлюється шукати його серед людей.
Коли завмирає серце
Чарлі та Нік навчаються в одній школі, але вони ніколи не перетиналися… допоки якось їх не посадили за одну парту. Вони швидко стають друзями, і незабаром Чарлі сильно закохується в Ніка, хоча й не думає, що у нього є шанс.
Але кохання працює дивовижним чином, і Нік зацікавлений у Чарлі більше, ніж вони обоє усвідомлювали.
Міжнародний феномен, багатомільйонний супербестселер «Heartstopper» розповідає про кохання, дружбу, вірність і щасливі вирішення складних проблем. Вся серія, станом на зараз, налічує 4 надрукованих томи, уже видані 35-ма мовами і два плановані.
Король дощу
«Король Дощу» – історія любові пари неідеальних людей в декораціях перших місяців ковідного карантину весни 2020-го року. Історія давніх образ, болісних досвідів і пошуків своєї ідентичності на тлі можливого кінця світу.
Костя і Мар’яна – типові представники покоління зумерів, свідомість яких формувалася в епоху інтернету. Попри різні смаки, погляди на життя і соціальний статус, їхні почуття переросли в кількарічні стосунки. Раптовий спалах епідемії змусив героїв повернутися до батьківських стін і по-новому відкривати для себе спілкування з рідними, позначене травматичним спадком минулого.
Тихі дні в Кліші
У своїй повісті «Тихі дні в Кліші» (1956), яку Генрі Міллер (1891–1980) розпочав писати в червні 1940 року невдовзі після повернення до Сполучених Штатів, а завершив у Біґ-Сурі, штат Каліфорнія, де мешкав майже до самої смерті, автор знаменитих «Тропіка рака», «Тропіка козерога» та «Чорної весни» озирається на несамовите десятиліття, яке він прожив у легендарному Парижі 1930-х років. Описуючи шалені нічні вештання обшарпаними вулицями, кафе та барами Монмартру і з винятковою відвертістю розповідаючи про свої сексуальні пригоди й швидкоплинні закоханості, Міллер майстерно змальовує перед читачем той незабутній час, що став визначальним для всього його подальшого життя і творчості. Обурливо-відверта й розкішно-чуттєва проза Міллера, мов нестримний вир, затягує читача з кожним реченням, зачаровуючи його неповторною атмосферою свободи й ненаситною жагою до життя. Хоч невелика за обсягом, повість «Тихі дні в Кліші» містить у собі ніби в згущеному вигляді всі ті «магічні інгредієнти», які принесли її автору світову славу, і є одним із вершинних досягнень Генрі Міллера як письменника.
Весілля Настусі
2016 рік. Брат із сестрою зі столиці вирушають на весілля сестри. Настуся живе із матір'ю на півночі Донеччини, де ще зовсім нещодавно тривали бої. Олег і Яра не надто прагнуть повертатися у рідне містечко — стосунки з матір'ю в обох не найкращі, а все навколо нагадує про складне дитинство та смерть батька-художника.
«Весілля Настусі» — це подорож на Донеччину в круговерті нових і давніх знайомих, несподіваних втрат і відновлених спогадів, які допоможуть краще зрозуміти, ким ти є і що тобі насправді потрібно.
_305x170_d9e.webp)
_305x170_d9e.webp)