Романтична історія про магію Різдва. Меґан Джулліард працює у модному журналі в Нью-Йорку і мріє стати дизайнеркою одягу. Але все змінюється в одну мить, вона змушена повернутися до Чикаго, свого рідного міста і перейняти на себе управління багатоквартирним будинком, чим займався її покійний батько. Меґґі дуже засмучена, відчуває, що її планам побудувати кар’єру у модній індустрії – кінець. А ще їй щодня доводиться вирішувати величезну кількість проблем – у будинку постійно щось ламається, незадоволені орендарі скаржаться, а ще сумні спогади з дитинства виринають і присутність симпатичного майстра бентежить. Різдво наближається, а настрій абсолютно не святковий.
Еллі Вейд давно мешкає у цьому будинку і теж не відчуває радості від наближення свята. Вона готується до переїзду в будинок для літніх людей, їй потрібно вибрати ті речі, які вона візьме із собою, а які залишить. Кожна річ викликає якісь спогади, але є одна сукня, яку вона не хоче забирати і яка символізує найкращу та водночас найгіршу ніч у її житті. Пані Вейд подарує її Меґґі і розкаже історію свого кохання. Це надихне дівчину на неймовірні ідеї. Щоб отримати бажане, їй доведеться пройти випробування, наважитися на сміливі крок та відкриття, дізнатися інші життєві історії. Зрештою, це буде найкраще Різдво.
Так сталося, що цю книгу я прочитала після «Моє недосконале життя» Софі Кінсели, тому вона мені не так сподобалася, напевно, як могла б. Бо мені дуже схожі були жарти, ця лінія, коли героїня захоплюється своїм батьком… Але… Як на мене, трошки простувато і нудно написано. Я нікому не хочу зіпсувати враження від цієї книги, але читалося мені важко. Та й історія вийшла така… Такого в житті не буває ))) все надто легко склалося. Але, все ж її можна разочок прочитати перед святами.