Опис:
Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.
Першим книжковим улюбленцем у творчості Софії Андрухович для мене став роман «Фелікс Австрія». Прочитала на одному диханні, тому й вирішила поцікавитися іншими новинками авторки. До рук потрапила «Амадока». Складна, подекуди заплутана, але чуттєва історія про долі та віхи.
Чоловік з пошматованим обличчям і втраченою пам’яттю. Жінка-загадка, яка намагається його врятувати. Єврейська катастрофа на Галичині. Культурне відродження, бите погрозами і запереченнями. Культура посідає одне з чільних місць у книзі. Українська, єврейська, світова – кожна з культур мала своїх представників, які не завжди були визнаними. Після прочитання роману вам захочеться дізнатися більше про Сковороду, Пінзеля, Петрова-Домонтовича і багатьох інших. Ця історія і про саму Україну. Як і озеро Амадока, вона теж колись розчинилася на мапі світу. Тільки від свідомості суспільства залежить, чи збережемо ми мову, зв’язок поколінь, історичну пам’ять.
Рекомендую тим, хто цінує глибокі алегоричні тексти про життя у всіх його виявах.