Василь Махно. Уздовж океану на ровері

Код товару:
ISBN: 978-617-7544-65-3 s
В наявності
120 грн
160 грн
Кількість:
5
1
  • Виробник:Yakaboo Publishing
  • Код товару:ISBN: 978-617-7544-65-3 s
  • Рік видання: 2020
  • Кількість сторінок: 336
  • Формат: 145х200 мм
  • Обкладинка: Тверда
Опис:

Нова книжка есеїстики Василя Махна — це мандрівка в історію, у минувшину — у пам’ять, у дошукування свого коріння. Вона розпочинається зі Стейтен-Айленду, неподалік теперішнього мосту Верразано, що завис над протокою, якою на початку ХХ ст. пропливали кораблі, доправляючи до Америки міґрантів з Європи. Мандрівка триває не лише в межах Бруклину, Лонґ-Айленду чи майстерень сучасних американських художників, лекторіїв і Метрополітального музею. Вона шириться гайвеєм на позашляховику, трансатлантикою до Європи й далі аж до Індії. Ми валандаємо за Аґноном бруком Бучача, забрідаємо до чортківського водоноші, потрапляємо до Кривого Рогу і квартири Драча у Києві, у квартали Старого міста в Єрусалимі, до Італії, а зокрема, й до Венеції, щоправда, нью-йоркської — тої, яку заподіяв ураган Сенді, затопивши довколишні острови.




Відгуки (1):
  • Галина Груць
    31 серпня 2020, 17:33

    Переді мною на столі нова книга письменника В. Махна з метафоричною назвою «Уздовж океану на ровері». Вона складається з 92 есеїв, образків, мініатюр. До слова, жанр есе в творчості Василя Махна займає значне місце. Есеїстика стала для нього не лише способом самовизначення, самоідентифікації, а й архіважливою частиною творчості. Талант Махна-есеїста повністю розкрився в еміграції. Його короткі влучні історії з нової збірки спонукають читача замислитися над виборами, які робимо впродовж усього життя. Якщо візьмеш книжку в руки, то познайомишся з ними, читачу. Зрештою, навіщо напускати туману: книга – черговий махнівський довершений витвір. Правда, витвір свого роду, в своєму роді: гранично відвертий, сповідальний, екзистенційний, емоційний, ностальгійний, цікавий. І все це одномоментно, під однією обкладинкою. Я не знаю, як це робить Василь Махно. Я уважно переглядала усі сторінки та вдивлялася в усі значки, які ми називаємо буквами, і які при написанні їх один за одним у певному порядку складаються в слова і в речення. Я пробувала разом з автором шукати «утрачені слова, які збудували цей світ». І не знайшла нічого незвичайного ні в написанні цих магічних значків, ні в прочитанні цих простих слів, з яких складається книга. Я пробувала читати деякі сторінки вголос, щоб розчути як слід звуки книжної мови, в надії пізнати в них якісь мантри, заклинання або інші магічні прийоми – все те, що привело мене в цей розгубленоприголомшливий стан. І я таки почула щось незвичайне, магічне. Я старанно висолоплювала язик, розглядаючи в дзеркалі всі ці смакові сосочки, і хоча знайшла їх абсолютно звичайними, відчуття магічності не зникало. Отже, річ не у голосному звучанні. Але тоді чому ця книга настільки відрізняється від безлічі інших?.. У чому її магія? Я принюхувалася до своєї новенької книжки, яка надійшла Новою поштою, – звичайний легкий запах звичайного паперу впереміш із запахом обкладинки… Але ця книга зробила майже неможливе – вивернула мене навиворіт, розбентежила мою пам`ять. Вона змусила мене невпопад мугикати щось у відповідь на спроби поспілкуватися зі мною по телефону під час читання. Вона заставила мене порушити всі звичні розпорядки дня. Вона як досвідчений психотерапевт пройшлася по моїй душі і привела мене в стан катарсису, після якого так оглушливо тихо і так хвилююче спокійно… А вразив мене, вочевидь, специфічний витончений естетський стиль, в основі якого лежить особлива чутливість. Це поетична проза, сиріч прозаїчна поезія. Ні додати, ні відняти. Ліричні медитації активно проникають у малу прозу Махна, зумовлюючи як буттєві роздуми митця, так і його особисті одкровення.
    Для Махна надзвичайно важлива емоційно-почуттєва основа текстів, прагнення до сповіді перед іншими, можливо, навіть не до кінця усвідомлене. Власне, тексти цієї книги дозволяють почути його живий голос – голос людини мудрої, мислячої, талановитої, вразливої, сприйнятливої, чулої, яка займає активну життєву позицію і постійно розмірковує над питаннями буття, їдучи на ровері вздовж берегових ліній океану: чи місце народження важливе, чи хтось почує його сповідь, чому варто озиратися на «полуничні галявини нашої пам’яті», який шлях поета?.. Відповіді на ці запитання шукаєш разом з автором і розумієш, що частково на них відповідає час, у якому ми живемо, частково – наше життя… Багато запитань залишаються риторичними. Відтак письменник допомагає зрозуміти, що внутрішня людина лише тоді «прозріває», коли в глибинах свого «я» відчуває присутність віковічного зв'язку з минулим, з теперішнім, з прийдешнім, з іншими людьми, з окремою людиною. Мабуть тому на сторінках книги так людно. Баба, дід, тато, мама, брат, Рубчак, Драч, Кандінський, Юджин, Саша Блондер, Григір Тютюнник, Дмитро Стецько, Грабовський, Ларкін, пасажирка берлінського потяга і багато інших… Водночас світ Василя Махна – це він сам. «Одинокий у своєму житті і мистецтві». «Не самотній, а саме одинокий». Позаяк, читаючи, неможливо не відчути надії вічного мандрівника, який, натхненний дорогою, ніколи не зупиняється, шукаючи доми, в яких ніколи не мешкав. А тому будує їх із власного життя. «Матеріал крихкий, однак випробуваний…. Дім не просто будівля, а країна – не просто територія».
    Тут, в Україні, книгу прочули і почули, хоча вона написана там. Ті, хто вміє не лише читати, а вчитуватися, хто вміє «бачити вухом і чути оком»…
    Зізнаюся, що перегорнувши останню сторінку, відчула щемливе зворушення і зрозуміла, що автор таки навчився «їздити ровером по воді, а не лишень уздовж океану»…

Залишити відгук

Дякуємо за залишені відгуки. Для того, щоб залишити відгук Вам просто заповніть форму нижче.

Інші товари цієї категорії: