Це збірка історій, онлайн-есеїв чи інтернет-новел, – називайте, як завгодно. Вони, саме такі, – про бабу Богдану, яка регоче безупину, і діда Богдана, що любить її понад усе, про незбагненного Бога і велику-велику Любов, про сільське дитинство авторки й різні дорослі досвіди, а часто навіть про смерть, – виникли в недоречному для себе місці – у мережі Instagram.
Ніколи не думала, що інстаграмні дописи так органічно можна втілити у книгу. Під ці теплі історії хочеться спокійно пити чай, розмірковувати про життя і в жодному разі не квапитись. Моменти печалі в оповіді авторки не псують настрій. Навпаки. Укотре розумієш, що життя – це чорні та білі смуги.
Чуттєві герої, від слів яких щось щемить у серці. Думки про Бога і нерозривність поколінь. Вічні істини про любов. «Чуєш, коли приїдеш додому» по-справжньому особлива.
О, це дуже тепла книга, про найголовніше: наших рідних. Написана із любов‘ю, це відчувається на кожній сторінці. Місцями мені було важко читати через діалект у книзі, але без нього ніяк: саме він робить всіх діючих осіб книги такими реальними для читача, ніби ти прям чуєш бабу Богдану і діда Богдана, і так тепло на душі від того «Кнопучка..»
Загалом я під час читання і сміялась, і сумувала, і думала. Багато думала.
Книга гарна, беріть, не пожалкуєте.
Дякуємо за залишені відгуки. Для того, щоб залишити відгук Вам просто заповніть форму нижче.
